Енергетика Росії та екологічні ризики

09.09.2015

Енергетика Росії та екологічні ризики

Енергетика Росії та екологічні ризики

В. Ф. Меньшиков

Центр екологічної політики Росії,

Громадська рада ГК «Росатом»

Ключові слова: енергетичний комплекс, енергоресурси, відновлювана енергетика, енергобезпека, енергоефективність, генеральна схема розміщення об’єктів електроенергетики, забруднення навколишнього середовища, екологічні ризики.

Анотація: Енергетика — одна з ключових сфер як економічних, екологічних, кліматичних, так і політичних викликів і ризиків сучасності. В роботі проведено аналіз поточного стану енергетичного комплексу в Росії у зв’язку з глобальними кризовими явищами. Розглядається розвиток російської енергетики в середньостроковому плані і завдання ефективності та мінімізації перерахованих ризиків. Для сталого розвитку необхідна структурно-технологічна реструктуризація галузі і прийнятна в економічному відношенні системна енергетична політика. Одним із головних чинників зниження ризиків у кризовий і в наступний період, поліпшення якості життя населення є підвищення енергоефективності та розвиток відновлюваної енергетики.

Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун в інтерв’ю BBC News 12.12.09

Світовий ВВП за прогнозами впаде в 2009 році майже на піввідсотка, спад ВВП у США може досягти 2,6-2,7%, в Японії – до 5-5,8%. Економіка Євросоюзу може скоротитися на 2,1-2,5%. Практично у всіх країнах будуть значно знижуватися доходи населення. Позитивні темпи зростання збережуться в Індії та Китаї, але і там вони впадуть майже в два рази в порівнянні з попередніми роками. У Росії ВВП може впасти більш ніж на 2% і, відповідно, знизиться енергоспоживання в країні. Російський уряд з-за кризи може зменшити в два або три рази плани введення в експлуатацію будівництва нових електростанцій, може початися коригування генеральної схеми розміщення об’єктів енергетики на території Росії до 2020 року

Серед глобальних проблем, що стоять перед світовим співтовариством, крім згаданих Генсеком ООН, треба додати екологію, зміна клімату та енергетику. Енергетика — одна з ключових сфер не тільки екологічної, але і всієї світової політики. Енергетична проблема залишається однією з найбільш значимих у порядку денному сучасних міжнародних відносин. За прогнозними оцінками Міністерства енергетики США, споживання енергоресурсів у світі буде неухильно зростати і до 2025 р. досягне 23,2 млрд. т умовного палива (зростання з 2000 р. більш ніж у півтора рази). На цьому тлі ще одним з головних технологічних і економічних викликів сучасності і планування майбутнього після кризи стає освоєння джерел енергії, не пов’язаних з вуглеводнями. Цей криза, так чи інакше, має змінити життя всього людства. Як і всі попередні кризи такого масштабу, він буде безжалісно нищити все застаріле, безперспективна, залишаючи ефективне і конкурентно здатний. Дбайливе ставлення до природи, до ресурсів і, пов’язане з цими процесами, динаміка зміни клімату — теж один з головних трендів останніх років, який отримає подальше посилення в післякризову епоху.

Численні події, пов’язані з забезпеченням енергетичної безпеки окремих країн і регіонів свідчать лише про наростаючу гостроті проблеми забезпечення енергією, яка сьогодні стала потужним, а іноді і самим головним інструментом зовнішньої політики. По всій видимості, в найближчі десятиліття видобуток нафти і газу не буде встигати за попитом, що збільшується. Вектор пошуків альтернативних джерел у різних країнах досить різноманітний та залежить від багатьох факторів, що залежать як від ресурсних можливостей, так і від інноваційного розвитку науки, технології і політичного бачення стратегічного розвитку країни.

Додамо, що ціни за енергоресурси є одним з головних факторів розвитку регіональної та світової економіки. Саме енергетичні проблеми виявляються пружиною прийняття багатьох (а може бути, і більшості) рішень, що змінюють вигляд нашої планети та впливають на життя і здоров’я будь-якої людини. Крім того, з енергетикою, як галуззю планетарного господарства людини, пов’язане, мабуть, близько 25% трудового потенціалу — це сотні мільйонів людей і трильйони доларів.

Велика енергетика є однією з найбільш інерційних галузей світового господарства – від планування до введення електростанції проходить іноді два-три десятиліття. Це означає, що рішення, які приймаються в галузі енергетики сьогодні, значною мірою визначать стан навколишнього середовища наших дітей і онуків. Основна проблема російської економіки – досі дуже висока залежність від експорту природних ресурсів.

Визначальним чинником розвитку енергетики (або підтримання діючої генерації), а так само вибором виду генерації є забезпечення і вартість енергоресурсів. З початку XXI століття у зв’язку з ростом економік провідних країн світу видобуток енергоресурсів в нашій країні, одним з найбільш великих їх постачальником, йшла по висхідній. Починаючи з 2005 р. в Росії практично перестали говорити про подвоєння ВВП, прорив в області високих технологій і створення сприятливого інвестиційного клімату. Натомість була висунута концепція «енергетичної наддержави». Так в 2006 р. ВАТ« Газпром» добув 556 млрд. м 3 газу і поставив споживачам за кордон 316,3 млрд. м 3 газу. Але вже з 2007 р. рівень видобутку став знижуватися у зв’язку з виснаженням запасів на старих родовищах. Вже до 2010 р. Росія, з урахуванням експортних зобов’язань, може зіткнутися з дефіцитом газу в обсязі 100 млрд. кубометрів на рік. Освоєння нових розвіданих родовищ у віддалених куточках країни і на Арктичному шельфі вимагають величезних інвестицій. ВАТ «Газпром» планував до 2030 р. спрямувати на першочергові роботи з освоєння континентального шельфу $500 млрд. Схожа ситуація склалася і в нафтовому секторі. З 480 млн. тонн чорного золота, видобутого в Росії в 2006 р. 70 відсотків йде на експорт. І та ж проблема з виснаження старих запасів. За даними ВР Statistical Review, Росія має доведеними запасами нафти на рівні 60 мільярдів барелів і запасами газу на рівні 280 мільярдів барелів в нафтовому еквіваленті. На думку аналітиків, проглядається явна тенденція до зростання цих показників, але на освоєння та інфраструктуру потрібні величезні вкладення як в Росії, так і в світі. Міжнародне Енергетичне Агентство прогнозує, що в найближчі 30 років знадобляться інвестиції в розмірі $2.2 трлн. щоб забезпечити потреби людства в нафти.

З усіх видів енергоресурсів найбільшу тривогу зарубіжних фахівців викликає ресурсна база нафти — не тільки тому, що вона повільно зростає (враховуючи вкрай нерівномірний розподіл запасів нафти і неминуче нарощування обсягів її споживання, вичерпання її запасів можна очікувати вже до 2050 р.), але і тому, що знову почала збільшуватися частка країн ОПЕК у світових запасах (див. табл. 1).

Таблиця 1

Достовірні запаси (млн. барелів), видобуток і споживання нафти (млн. барелів/день)

Джерело: Росія і світ. Щорічний прогноз. Економіка і політика. М: ІСЕМВ РАН, ТПП, ФПИИ. 2007. International Energy Outlook 2007.

Короткий опис статті: енергетика росії Розмір: 310.2 Kb.; Ключові слова: енергетичний комплекс, енергоресурси, відновлювана енергетика, енергобезпека, енергоефективність, генеральна схема розміщення об’єктів електроенергетики, забруднення навколишнього середовища, екологічні ризики Енергетика Росії та екологічні ризики лекції доповіді

Джерело: Енергетика Росії та екологічні ризики

Також ви можете прочитати