Історія Енергія (РКК) . BrandPedia, Історія брендів, Енциклопедія

09.07.2015

Brandpedia

за минулі 40 років в загін космонавтів РКК «Енергія» було набрано 66 осіб, з них 35 літали в космос.

Діяльність

Розробник космічних пілотованих кораблів «Спілка», вантажних апаратів «Прогрес М» і супутників зв’язку, також забезпечує функціонування Міжнародної космічної станції і проведення експериментів екіпажами, організовує ротацію екіпажів і забезпечення МКС матеріальними засобами за допомогою пілотованих космічних кораблів «Союз ТМА» і безпілотних вантажних апаратів «Прогрес М». Також «Енергія» — розробник системи супутникового зв’язку «Ямал», підрядник у створенні європейського вантажного космічного корабля ATV. Бере участь в проекті «Sea Launch» («Морський старт») — виробляє розгінні блоки «ДМ-SL».

Виручка компанії в 2006 році склав 8,7 млрд руб. у 2005 році — 6,3 млрд руб.), чистий прибуток — 509 млн руб. (159 млн руб.).

ПРІОРИТЕТИ РКК «ЕНЕРГІЯ» їм. С. П. КОРОЛЕВА:

1948 — успішний пуск першої вітчизняної балістичної ракети Р-1 головного конструктора С.П. Королева.

1955 — запуск першої мобільного балістичної ракети з підводного човна (Р-11ФМ).

1956 — запуск першої стратегічної балістичної ракети зі спеціальною головною частиною (Р-5М).

1957 р. — запуск першої міжконтинентальної балістичної ракети Р-7.

1957 р. — запуск першого штучного супутника Землі.

1959 — запуск автоматичної міжпланетної станції «Місяць-1», здійснила перший проліт Місяця.

1959 — автоматична міжпланетна станція «Місяць-2» вперше досягла поверхні Місяця і доставила на неї вимпели СРСР.

1959 — автоматичної міжпланетної станцією «Місяць-3» отримані і передані на Землю фотографії зворотної сторони Місяця.

1961 р. — запуск першої автоматичної міжпланетної станції «Венера-1» до планети Венера.

1961 р. — перший в історії політ людини в космос — політ Юрія Олексійовича Гагаріна на космічному кораблі «Схід».

1962 — перший в історії груповий політ у космічному просторі двох пілотованих космічних кораблів «Схід-3» і «Схід-4».

1963 р. — перший політ у космос жінки-космонавта — політ Валентини Володимирівни Терешкової на космічному кораблі «Схід-6».

1964 — виведення на орбіту однією ракетою-носієм космічної системи, що складається з двох супутників Землі «Електрон-1» і «Електрон-2». Вперше супутник («Електрон-1») відділений на активній ділянці польоту.

1965 р. — перший вихід людини у відкритий космос — Олексія Архиповича Леонова — і вільний політ його в космічному просторі.

1965 р. — запуск автоматичної міжпланетної станції «Венера-3», яка в 1966 р. вперше досягла Венери, доставивши на її поверхню вимпел з гербом СРСР.

1966 р. — перша м’яка посадка на Місяць (автоматична станція «Луна-9») і телепередача зображення її поверхні.

1966 р. — перший штучний супутник Місяця (автоматична станція «Місяць-10»).

1967 р. — перша автоматичне стикування і розстикування двох безпілотних космічних кораблів.

1968 р. — вперше у світі здійснено політ по трасі Земля-Місяць — Земля — автоматична станція «Зонд-5», облетівши Місяць, вернулася на Землю з другою космічною швидкістю.

1969 р. — вперше здійснено стикування пілотованих космічних кораблів («Союз-4» і «Союз-5») і перехід космонавтів з одного корабля в інший через відкритий космос.

1969 р. — перший груповий політ трьох пілотованих космічних кораблів «Союз-6», «Союз-7» і «Союз-8», в процесі якого виконано їх взаємне маневрування, при цьому наземний комплекс працював одночасно з трьома кораблями.

1971 р. — запуск першої довготривалої пілотованої орбітальної станції «Салют».

1975 — перша стикування на орбіті космічних кораблів («Союз-19» і «Аполлон») різних держав (СРСР і США).

1978 р. — політ першого вантажного корабля «Прогрес-1», вперше здійснив заправку паливом рухової установки орбітальної станції («Салют-6»).

1978 р. — початок широкої міжнародної інтеграції на виконання спільних космічних програм (Чехословаччина, Польща, Болгарія, Угорщина, В’єтнам, Куба, Монголія, Румунія, Франція, Індія, Сирія, Афганістан, Японія, Великобританія, Казахстан, Австрія, Німеччина).

1984 р. — перший вихід у відкритий космос жінки-космонавта (С. Е. Савицька).

1986 р. — початок розгортання орбітальної станції «Мир» — міжнародної космічної лабораторії.

1986 р. — вперше здійснено межорбитальный переліт космонавтів з одного орбітальної станції на іншу і назад (на кораблі «Союз Т-15» за маршрутом: «Мир» -«Салют-7» — «Мир») з доставкою вантажу масою 400 кг на комплекс «Мир» для подальшого використання.

1988 — створення універсального ракетно-космічного комплексу «Енергія — Буран». Вперше здійснена автоматична посадка на аеродром крилатого корабля під час повернення з орбіти («Буран»).

1995 р. — встановлення космонавтом Валерієм Володимировичем Поляковим абсолютного світового рекорду тривалості безперервного перебування людини в умовах космічного польоту — 437 діб 17 год 58 хв.

1995 р. — тривалий політ жінки-космонавта -169 доби (Е. В. Кондакова).

1995 р. — перша стиковка апаратів великих мас «Мир» (105 т) -«Шаттл» (104 т).

1995 р. — вперше створено пілотований орбітальний комплекс «Світ-Шаттл» з об’єднаним екіпажем чисельністю 10 чоловік.

1995 р. — вперше здійснено рекордні для іноземних космонавтів тривалі пілотовані польоти на станції «Мир»: НАСА — 115 діб (Н. Тагард) та ЄКА -179 доби (Т. Райтер).

1996 р. — експлуатація в космосі унікальної споруди XX століття — станції «Мир» — переступила 10-річний рубіж.

1996 р. — забезпечено встановлення астронавтом Шеннон Люсид (США) абсолютного світового рекорду тривалості безперервного перебування жінки в умовах космічного польоту — 188 діб 4 год 00 хв, в тому числі на станції «Мир» — 183 діб 23 год 00 хв.

1996 р. — пристикований до орбітальному комплексу «Мир» і введений в експлуатацію модуль «Природа», не має аналогів в історії освоєння космічного простору з оснащеності різною дослідницькою апаратурою і розмаїття можливостей її комплексування. Повна конфігурація станції «Мир» визначила класичну схему побудови пілотованих орбітальних центрів у ХХІ столітті.

1996 р. — станція «Мир» стала першим міжнародним орбітальним дослідним центром, на борту якого, починаючи з 1996 р. безперервно працювали астронавти різних держав.

1996 р. — вперше апробована і отримала розвиток в складі станції система її обслуговування з використанням багаторазового транспортного корабля «Шаттл» (США).

1996 р. — вперше проведено відпрацювання орбітальних операцій з відстиковки, тривалого автономного польоту з наступною повторною стикуванням корабля «Прогрес М» до станції, які будуть реалізовуватися на пілотованих дослідних космічних центрах при експлуатації в їх складі автоматичних періодично обслуговуваних платформ.

1996 р. — виведення космічного апарата «Астра-1F» з використанням розгінного блоку ДМ 3 на замовлення Європейської організації SES ознаменувало вихід Росії на міжнародний комерційний космічний ринок засобів виведення.

1997 р. — космонавт А. Я. Соловйов, зробивши в п’яти польотах 16 виходів у космос, встановив рекорд загальної тривалості роботи у відкритому космосі — 77 год 46 хв.

1997 р. — в екстремальних умовах і в найкоротший термін проведені ремонтно-відновлювальні роботи на орбітальному комплексі «Мир» після зіткнення з ним вантажного корабля «Прогрес М-34», що дозволило зберегти не тільки комплекс, але і престиж російської космічної техніки.

1997 р. — вперше проведено льотний експеримент з відпрацювання космічного малого апарату телеоператорного спостереження і контролю «Інспектор», призначеного для обслуговування майбутніх орбітальних комплексів і космічних систем.

1998 р. — завершена великомасштабна чотирирічна російсько-американська програма «Світ-НАСА», яка включила в себе дев’ять стикування корабля «Шаттл» до станції «Мир»; американські астронавти близько двох років працювали на орбіті разом з російськими екіпажами.

1998 р. — запуском функціонального вантажного блоку «Зоря» — першого модуля Міжнародної космічної станції — розпочато здійснення великомасштабного міжнародного проекту XXI століття.

1999 р. — початок льотних випробувань ракетного сегмента РКК МБ за програмою «Морський старт». Демонстраційний старт ракети-носія «Зеніт-3SL» з розгінним блоком ДМ-SL.

1999 р. — виведений на цільову орбіту космічний апарат зв’язку нового покоління «Ямал-100». Через 35 років колектив РКК «Енергія» на якісно новому рівні продовжив роботи в галузі космічних засобів зв’язку.

1999 р. — проведено експеримент «Рефлектор» на борту орбітального комплексу «Мир» по спільній російсько-грузинської програмі, поклав початок новому напрямку робіт в області створення антен (рефлекторів) великого діаметра.

1999 р. — вперше у світовій практиці екіпаж двадцять сьомої експедиції (ЕО-27) орбітального комплексу «Мир» спостерігав і фіксував з орбіти повне затемнення Сонця.

1999 р. — міжнародне журі у Лондоні присудило найпрестижнішу в галузі авіації і космонавтики премію імені Франсуа-Ксав’є Баньо орбітальному пилотируемому комплексу «Мир».

1999 р. — встановлення космонавтом Сергієм Васильовичем Авдєєвим абсолютного світового рекорду сумарного часу перебування в умовах космічного польоту — 747 діб 14 год 12 хв (за три польоту).

2000 — вперше у світовій практиці здійснена повністю на комерційній основі тривала російська пілотована експедиція (ЕО-28) у складі С. В. Залетина і А. Ю. Калері на орбітальний комплекс «Мир», тривала 75 діб. Цей політ заклав основи і підтвердив життєздатність подальшої комерціалізації космічних досліджень.

2000 — завершено один із найважливіших етапів будівництва Міжнародної космічної станції — стикування на орбіті службового модуля «Зоря» зі зв’язкою модулів «Зоря-Юніті», ознаменувала готовність станції до експлуатації в пілотованому режимі.

2000 — корабель «Союз ТМ-31» доставив перший міжнародний екіпаж у складі: російські космонавти — командир корабля Ю. П. Гидзенко і бортінженер С. К. Крикальов; керівник експедиції — астронавт НАСА (США) У. Шеперд, що поклало початок постійної експлуатації Міжнародної космічної станції в пілотованому режимі.

2000 — Ракетно-космічна корпорація «Енергія» імені С. П. Королева протягом року здійснила виведення 22-х різних космічних апаратів на робочі орбіти, встановивши своєрідний рекорд для однієї організації. Таким чином, було продемонстровано високий рівень організації робіт і науково-технічного потенціалу колективу, досягнутий до кінця ХХ століття.

2001 р. — подолана 15-річний рубіж функціонування орбітальної станції «Мир» на орбіті.

2001 р. — вперше виконана унікальна операція — зведення з орбіти 140-тонної конструкції орбітальної станції «Мир» з затопленням її в заданому районі акваторії Світового океану.

2001 р. — вперше здійснено політ космічного туриста — американця Д. Тіто в складі першої експедиції відвідин (Ю. М. Батурин, Т. А. Мусабаєв) на кораблі «Союз ТМ-32» на Міжнародну космічну станцію, поклав початок новому напрямку робіт в області пілотованої космонавтики.

2002 р. — введено в експлуатацію новий модифікований транспортний пілотований корабель «Союз ТМА».

2002 р. — за 25 років з дня запуску першого транспортного вантажного корабля «Прогрес» виведені на орбіту 100 кораблів, які повністю виконали завдання своїх польотів.

2003 р. — вперше одним запуском успішно виведено на геостаціонарну орбіту в розрахункові точки два телекомунікаційних супутника «Ямал-200», прийняті після льотних випробувань в штатну експлуатацію.

2003 р. — ракета-носій середнього класу «Зеніт-3SL» з розгінним блоком ДМ-SL («Морський старт») вперше вивела на геостаціонарну орбіту КА, по масі сумірний з апаратами, виведеними важкими ракетами-носіями «Протон» і «Аріан-5».

2008 р. — здійснено перший пуск ракети космічного призначення «Зеніт-3SLБ» за програмою «Наземний старт». Розгінний блок ДМ-SLБ — нова модифікація РБ типу ДМ — вивів космічний апарат AMOS-3 на задану орбіту.

2008 р. — здійснено старт першого транспортного вантажного корабля «Прогрес М-01М» нової серії з модернізованими окремими бортовими системами.

Короткий опис статті: ркк енергія Енциклопедія брендів, Історія Енергія (РКК). Історія Енергія (РКК), Бренд, товарний знак, історія бренду, історія брендів, історія фірм, краща реклама

Джерело: Історія Енергія (РКК) | BrandPedia — Історія брендів, Енциклопедія брендів

Також ви можете прочитати