Космос, який ми втратили.. KP.RU

18.07.2015

Космос, який ми потерялиКомментарии: 111

Так далі не можна!

Аварія ракети-носія (РН) «Протон-М» з трьома супутниками навігаційної системи ГЛОНАСС, яка сталася 2 липня цього року, підняла нову бурхливу хвилю обговорення системної кризи космічної галузі, що, можливо, і спонукало уряд Росії на рішучі дії.

Вже на наступний день після трансляції по ТБ падіння і вибуху ракети віце-прем’єр Дмитро Рогозін повідомив журналістам, що вітчизняну космонавтику чекають великі зміни: прийнято рішення про створення акціонерного товариства, яке буде передано всі акції розрізнених підприємств ракетно-космічної кооперації. В активи нового АТ не буде включена інфраструктура стартових комплексів на космодромах, вона залишається в рамках збереженого і посиленого федерального космічного агентства.

Проект рішення президента Росії про реформування ракетно-космічної галузі повинна підготувати спеціальна урядова комісія на чолі з Д. Рогозіним (до її складу увійшли фахівці економічного блоку, представники керівництва Міноборони, Роскосмоса, Росмайна). Перед комісією були поставлені завдання ретельно розібратися в причинах тривалої серії невдач у вітчизняній космонавтиці за останні роки, а також розглянути звіт Рахункової палати РФ про діяльність Роскосмосу.

Цей документ, опублікований на сайті Рахункової палати Російської Федерації напередодні першого засідання комісії, вимагає, на наш погляд, особливої уваги. У ньому, зокрема, йдеться: «Матеріали перевірки, що передують експертно-аналітичних та контрольних заходів свідчать про неефективність архітектури державного управління космічною діяльністю. Фактично склалася система колективної безвідповідальності за формування та реалізацію державної політики у даній сфері, наслідком якої з’явився кратний зростання витрат, строків НДДКР і формування угруповань космічних апаратів при вкрай низькому рівні їх експлуатаційно-технічних характеристик і зростання аварійності». Тобто, іншими словами, управління ракетно-космічною галуззю знаходиться на вкрай низькому рівні. І при цьому до складу комісії з реформування включені ті ж самі чиновники від Роскосмоса, які, перебуваючи багато років на різних державних посадах, цю галузь і розвалювали. На перше засідання урядової комісії навіть не запросили (хоча б в якості експертів) жодного з керівників провідних космічних підприємств і організацій, які по ідеї повинні стати основними провідниками політики реформування галузі.

Професіонали, ау!

Важко не погодитися з думкою, що національною ідеєю в Росії повинен стати професіоналізм. На жаль, в останні роки відвертий дилетантизм спостерігається у значної кількості керівників різних рівнів практично у всіх галузях російської економіки. Нерідкі випадки, коли на керівні посади висувають не за принципом необхідних професійних якостей, а за принципом особистої відданості або лояльності вищому керівництву. Російська космонавтика, на жаль, не стала винятком.

«Структура управління галуззю повинна бути професійною, — переконаний високопоставлений експерт. — Треба брати приклад з Сергія Кирієнка, який, ставши на чолі Росатому, зберіг на керівних постах професіоналів найвищого рівня, чудово знають атомну галузь. А у нас керують люди, які замість того, щоб розумно інвестувати виділені бюджетні кошти в програми, що забезпечують поступальний (або навіть проривний!) розвиток галузі, палаци зводять на Байконурі і вкладають гроші в проекти, які не приносять навіть обіцяної віддачі».

«Основних положеннях основ державної політики Російської Федерації у сфері космічної діяльності на період до 2030 року та подальшу перспективу», які були затверджені президентом РФ в квітні поточного року, йдеться, зокрема, наступне: «Стан космічної діяльності є одним з основних факторів, що визначають рівень розвитку і впливу Росії в сучасному світі, її статус високорозвиненої в науковому і технологічному відносинах держави». Це прекрасно розуміли керівники радянської держави на зорі космічної ери, коли зруйнована страшною війною країна зуміла в найкоротші терміни не тільки наздогнати, а й перегнати в космічній гонці США, які зазнали у війні незрівнянно менші втрати і до того ж зуміли роздобути кращих німецьких фахівців у галузі ракетної техніки.

Американські аналітики в свій час назвали дві головні причини перемоги СРСР у гонці за космос: високий рівень освіти радянських учених і інженерів і наявність високої внутрішньої конкуренції серед підприємств ракетно-космічної галузі. Дійсно, в ті роки в країні космічними розробками паралельно займалися кілька сильних конструкторських бюро (С. П. Королева, М. К. Янгеля, В. П. Глушко В. П. Макееева, Ст. Н.Челомея, М. Ф. Решетньова, Р. Н.Бабакіна і ін), і всі вони користувалися державною підтримкою. У безкомпромісній боротьбі геніальних ідей і конструкторських рішень кувався ракетний щит країни і робилися перші кроки в освоєнні людиною навколоземного космічного простору.

Короткий опис статті: ркк енергія До якого стану довели вітчизняну космонавтику нинішні керівники Федерального космічного агентства?

Джерело: Космос, який ми втратили // KP.UK

Також ви можете прочитати