Перспективи атомної енергетики України, ВІЙНА і МИР

26.08.2015

На початку листопада Олександром Лукашенко був подписануказ про початок будівництва Білоруської АЕС. Будівництво АЕС дозволить республіці перемогти електричний «голод» у розмірі 7,9 млрд кВт⋅ч. і наблизитися до самозабезпечення електроенергією. І поки білоруси готуються почати будівництво, український «Енергоатом» нарощує збитки, а енергетичний ринок республіки чекає масштабне реформування з незрозумілими перспективами. Куди йде енергетичний ринок України і як це позначиться на житті мешканців республіки? Кому вигідні нові реформи і що буде з українською атомною енергетикою?

На всіх парах до реформ

В українській енергетиці, створюваної за евролекалу. впроваджується, мабуть, найбільш збиткова модель функціонування ринку: донорами для «зелених» електростанцій стали державні підприємства НАЕК «Енергоатом», ПАТ «Укренерго» та ПАТ «Укргідроенерго». Саме за їх рахунок і на шкоду їм функціонують сонячні електростанції (СЕС), вітроелектростанції (ВЕС) субсидуються ТЕС, підконтрольні холдингу ДТЕК.

Три роки тому австрійською компанією «ActivSolar» (яку пов’язують із братами Клюєвими) почалося масштабне будівництво сонячних електростанцій (СЕС) на Півдні України. У 2010 році була побудована перша СЕС, до кінця 2012 року сумарна потужність СЕС склала 300 мВт, а до середини осені цього року наблизилася до 531,34 мВт.

Вартість 1 кВт⋅ч сонячної енергії з «зеленого» тарифом становить понад 5,05 грн ($0,615), в той час як 1 кВт⋅ч електроенергії, виробленої АЕС, становить 0,21 грн ($0,025).

У спадок Україні дісталася ще радянська модель балансування тарифу: електроенергія від ТЕС, ГЕС і АЕС зливалася в один «котел» (ДП «Енергоринок»). Але тепер «Енергоринок» не стільки вирівнює тариф, скільки перерозподіляє прибуток на користь приватних електростанцій. Фактично вся українська «зелена» енергетика — розпил державних коштів олігархами в збиток енергетичної безпеки України.

Однак НАЕК «Енергоатом» та ВАТ «Укренерго» є донорами не тільки для СЕС і ВЕС: теплові електростанції, підконтрольні холдингу ДТЕК Ріната Ахметова, також субсидуються за рахунок потужностей АЕС. Тепловикам регулярно збільшують квоти на вироблення електроенергії, в той час як атомникам — знижують.

Ще в квітні 2013 року НКРЕ збільшила з 0,15 до 1,242 млрд кВт⋅ч. річний обсяг постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом компанії ДТЕК «Дніпроенерго». За вісім місяців 2013 р. недовиробіток електроенергії на АЕС за рахунок диспетчерських обмежень досягла рекордних 6,7 мільярдів кВт⋅ч. Для порівняння: аналогічний показник за 2012 р. склав 1,4 мільярдів кВт⋅ч. Одночасно, незважаючи на обіцянки віце-прем’єр-міністра Юрія Бойка, тариф для НАЕК «Енергоатом» з 1 квітня не був підвищений, як не був збільшений і виробничий план по виробленню електроенергії.

Корпоратизація і приватизація: як на руїнах держави створюється енергетична імперія Ахметова

Кінцевим бенефіціаром переділу українського енергоринку повинен стати Рінат Ахметов і його холдинг ДТЕК. Грунт для монополізації галузі готували завчасно.

Ще на початку весни минулого року Віктор Янукович доручив корпоратизувати Національну атомну енергогенеруючу компанію «Енергоатом» і Національну енергетичну компанію «Укренерго».

А в серпні цього року доручення президента було виконано Кабміном — корпоратизація диспетчера ліній електропередач («Укренерго») була схвалена. До речі, чистий дохід компанії за минулий рік склав $425 мільйонів. Поки у віданні держави повинні знаходитися 100% акцій «Укренерго», однак керівники в компанії вже замінені на лояльних Дтек, а значить приватизація — питання часу.

Отримання контролю над «Укренерго» дозволить Ахметову не тільки посилити свої позиції на ринку, ставши постійним монополістом в експорті електроенергії в ЄС. але і не витрачатися на викуп перерізу високовольтних кабелів, по яких холдинг експортує електроенергію на Захід. Наступна на черзі у приватизаторів — НАЕК «Енергоатом»: накопичення компанією збитків свідчить про швидкої приватизації.

Найбільш вірогідним претендентом на набуття контролю над українськими АЕС стане все той же Рінат Ахметов. Причому цікаво, що приватизація «Укренерго» і «Енергоатому» може застопорити український «зелений» энергоэксперимент: Ахметов не стане субсидувати за свій рахунок СЕС братів Клюєвих, а тому їм доведеться стримати апетити.

Втім, є більш важливі наслідки. Приватизація электрогигантов буде означати, що українська атомна енергетика померла і воскресіння не підлягає. А поки в галузі продовжує накопичуватися таку купу проблем, що вирішити його вже практично неможливо.

Як гине українська атомна енергетика

Через колосального зростання збитків, у «Енергоатому» немає коштів для проведення заходів з ядерної безпеки, реалізації інвестиційних програм і відновлення основних фондів, відсутні гроші для спорудження централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива.

Тривають «ігри» з американським ядерним паливом. Мало того, співпраця з американською Westinghouse планується тільки нарощувати, так як, на думку чиновників. «застосування американського палива обходиться дешевше, і з ним менше проблем, ніж з російським». І це після аварії на Южно-Українській АЕС. призвела до сукупних збитків у $112 мільйонів і вимагає термінової поставки російського палива.

Ніхто не планує добудувати 3-й і 4-й блоки Хмельницької АЕС: після Фукусіми і посилення стандартів безпеки виявилося. що будувати блоки на старих фундаментах неможливо, а кошторис будівництва підскочила до 12 мільярдів доларів. Мало того, Україна розглядає можливість оснащення АЕС реакторами неросійського виробництва. У таких умовах не варто нарікати на те, що Росатом не будує блоки на Україні: поки українські елітарії не визначаться, чи потрібна їм атомна енергетика, починати будівництво буде тільки явний божевільний.

З-за хронічного недофінансування починають зупинятися підприємства, що працюють у кооперації з НАЕК «Енергоатом»: на НВП «Радій» скорочення, Східгзк на межі зупинки.

Поступово роз’їжджаються кадри, найбільш талановиті атомники покидають Україну в пошуках роботи за кордоном.

Однак всі перераховані вище проблеми меркнуть на тлі величезного дефіциту коштів на продовження експлуатаційного ресурсу енергоблоків.

До 2019 року закінчиться проектний термін експлуатації 10 з 15 енергоблоків на українських АЕС. Якщо термін експлуатації не буде продовжено, то наслідки закриття блоків будуть катастрофічними: Україна зануриться в пітьму. Втім, чиновників це не цікавить: мабуть, за час незалежності багато з них звикли до горизонту планування, обмеженому наступними виборами.

Попереду — морок

Загрожує жителям України енергетична криза буде ще жорсткіше, ніж віялові відключення електроенергії в 90-е: лібералізація енергоринку, свідоме доведення до банкрутства держпідприємств і розпил бюджету під прикриттям альтернативної енергетики ризикують занурити Україну в темряву.

І справа навіть не в тому, що електроенергія подорожчає: до 2020 року її просто може не бути потрібних обсягах. І навіть якщо врахувати, що споживання електроенергії на Україні зменшиться, то виведення з експлуатації 10 атомних енергоблоків означатиме катастрофу.

У будь-якому випадку НАЕК «Енергоатом», а разом з ним і українські АЕС, в нову модель энергорынкавписываются тільки в якості донорів з перспективою смерті від виснаження. При таких темпах деградації української держави проблеми українського енергоринку та забезпечення електроенергією жителів доведеться вирішувати Митного Союзу. Європа їх не вирішить, так як їх модель енергоринку має ті ж недоліки. Більше того, саме зростаючі обсяги експорту української електроенергії дозволяють Європі ці недоліки приховувати.

***

А поки що українські еліти разом з європейськими наставниками займаються лібералізацією і «озелененням» енергетики, освоюючи гроші платників податків, російські атомники ведуть роботи по освоєнню замкнутого ядерного паливного циклу, адже Сонце і вітер не тільки ненадійні і вкрай дороги, але і не вирішують проблеми енергетичної безпеки (добових коливань споживання електроенергії). Приватний власник може виробляти і продавати електроенергію, однак проблему енергетичного балансу і безпеки в довгостроковій перспективі він не вирішить. Українські елітарії в гонитві за швидким прибутком просто про це забули.

Короткий опис статті: енергетика україни Інформаційно-аналітичний ресурс про події в світі після розпаду СРСР. Розділ спадщини та стратегічні цілі Росії, США, Китаю, інших країн у 21 столітті. Події, тенденції, коментарі. Близький схід, ШОС і ситуація в азіатському регіоні, Наука і техніка, Тероризм: факти і рушійні сили, В Росії, Економіка, Європейський Союз: тенденції, Історія: факти і документи, Великий Кавказ: зона нестабільності, США: досвід будівництва імперії, Південноамериканський бунт, Армія, ВПК, спецслужби, Спадкоємці СРСР: друзі чи вороги?, Іран

Джерело: Перспективи атомної енергетики України — ВІЙНА і СВІТ

Також ви можете прочитати