Жмыс жне энергия, Физика, Астрономия, Рефераты на казахском, Рефераты, Temakosan.net, Информационный портал Казахстана

26.07.2015

Temakosan 2.0

Табі?атта ж?мис істелу салдарынан матерія ?оз?алысыны? формасы бір т?рден екінші т?рге ?згеріп отырады. Материалды? объектіні? бір?йден екінші до?йге до?шкенде ж?мис істеу ?абілетін енергія деп атайды. Денені? механикалы? ?оз?алысыны? ?згерісі сол денеге бас?а денелерді? ?сер?шінен пайда болады. ?серлесетін денелерді? арасында?и енергія алмасу процесіні? санды? м?лшерін сипаттау ?шін до?ш ж?миси деген ??им енгіземіз.

Дене т?зу сызы?пен ?оз?ал?ан жа?дайда про?ан орын ауыстыру ба?ытына б?риш жасай, т?ра?ти?ш ?сер етсе, онда до?ш ж?миси до?шті? орын ауыстыру ба?ытына т?сірілген ??раушысы мен?ш т?скен н?ктені? орын ауыстыруыны? до?бейтіндісіне ті?:

— ?сер еткен до?шті? жолды? ба?ытына т?сірілген проекциясы.

Жалпы ал?анда?ш модулы ж?не ба?ыты бойынша ?згеруі м?мкін.Сонды?тан жо?арыда?и формуланы пайдалану?а болмайды. Егер-элементар орын ауыстыру болса, онда ?сер етуші до?ші т?ра?ти, ал ?оз?алысы т?зу сызы?ти болады. Оси кезде до?шіні? ?серінен-элементар орын ауыстыр?анда — элементар ж?мис жасалады:

м?нда?s — ж?не векторларыны? арасында?и б?риш, -элементар жол до?шіні? векторына т?сірілген ??раушысы.

Біз денені? ?андай та бір М н?ктеден N н?ктеге орын ауыстыруын ?арастырайы?. Орын ауыстыру MN ?іси? сызы?ти себебі денеге т?сірілген до?ш айнымалы. Айнымалы до?шті? ж?миси, жолды? аз б?лігіндегі элементар ж?мыстарды? ?осындысына ті?. Жолды шексіз элементар б?ліктерге б?лгендегі ж?мис интегралмен ани?талады:

М?нда?и интегралды есептеу ?шін до?шіні? жол?а траєкторія бойымен байланысын ?арастырамыз. Ж?мысты? графигі штрихтал?ан фигураны? ауданымен сипатталады. Егер ж?не болса, онда ж?мис:

Б?л формуладан:

егер пен арасында?и б?риш болса, онда ??раушысы ?оз?алыс жылдамды? векторымен ба?ыттас болады так, до?ш ж?миси про? болады,

егер пен арасында?и б?риш болса, онда ж?миси теріс болады, я?ні ж?мис т?сірілген до?шке ?арси істелінеді,

егер болса, онда до?ш ж?миси нольге ті? болады.

Ж?мысты? ?лшем бірлігі: до?ш ?серінен дене орын ауыстырса ж?мис жасалады.

Істелінген ж?мысты? жылдамды?ин сипаттау ?шін ?уат деген ??им енгіземіз. Мехннизмні? уа?ыт бірлігіндегі істелетін ж?мысын ?уат дейді. Егер уа?ытта істелінген ж?мис болса, онда оси уа?ытта?и орташа ?уат мына формуламен

?рнектеледі.

Уа?ытты? берілген мезетіндегі ?уат (лездік ?уат)

я?ні ?уат деп, ж?мыстан уа?ыт бойынша алын?ан бірінші ретті туынды?а ті? шамани айтады. ?уатты? ?лшемі – ват (Вт). Егер дене ?сер еткен до?шті? салдарынан т?ра?ти жылдамды?пен ?оз?алса, онда ?уат былай ани?талады:

?уат – до?ш вектори мен?ш т?сірілген н?ктені? жылдамды? векторыны? до?бейтіндісіне ті? скаляр шама.

Жо?арыда айтып кеттік, материалды? объектіні? бір?йден екінші до?йге до?шкенде ж?мис істеу ?абілетін енергія деп атайды. Матерія ?оз?алысы формасыны? ?рт?рлі болуына байланысты енергія так ?рт?рлі болады: механикалы?, ішкі, электромагниттік, ядролы? т. б. Сони? ішінде механикалы? энергияны ?арастырайы?. Механикалы? энергияны? ?зі кинетикалы? ж?не потенциялы? болып екіге б?лінеді.

Кинетикалы? енергія деген ??ымды еркін денеге ?сер етуші до?шті? ж?мысын есептеу ар?ылы т?сіндірген ж?н. Т?сірілген до?шті? істеген ж?миси денені? жылдамды?ыны? ?згертеді. Б?л байланыс материалды? н?ктені? кинетикалы? энергиясы деп аталатын физикалы? шама ар?ылы ?рнектеледі.

Материалды? денені? кинетикалы? энергиясын ани?тау керек болсын.

Потенциалды? енергія ж?йені? б?лшектеріні? ?зара орналасуымен ж?не оларды? сирт?s?штік ?рістегі орнына байланысты ани?талады. Егер дене ке?істікті? ?рбір н?ктесінде бас?а бір денені? до?ш ?серіне тап болатын болса ж?не м?ктеден н?ктеге ?згеретін жа?дай?а т?ссе, онда ол денені до?штер ?рісінде т?р деп айта аламыз.

Денені? орнына ?ана байланысты болатын до?штер консервативті до?штер деп аталады (мысалы, гравитациялы? до?ш). Консервативті до?ші бар ?рісті потенциялды деп атайды. Егер до?ш ж?миси денені? бір н?ктеден екінші бір н?ктеге орын ауыстыру траекториясына т?уелді болса онда до?штер диссипативті до?штер деп аталады (мысалы, ?йкеліс до?ші). Потенциалды? енергія ??ымы консервативті до?штерді? ж?мысына байланысты енгізіледі. функциясыны? на?ти?рі?ш ?рісіні? сипатына т?уелді. Айталы?, мысалы материалды? дене ауырлы? до?шіні? біртекті ?рісінде ?оз?ал?анда, я?ні дене бір де?гейден екінші де?гейге до?терілгенде ж?мис істеуі салдарынан потенциялды? энергиясы ?згереді. Массасы дене жер бетінен биіктікке до?терілген кезде істеген ж?миси потенциалды? энергияны? ?згерісіне ті?. Толы? ж?мысты табу ?шін жер бетінен, я?ні ден биікткке дейін интегралдаймыз:

Ауырлы? до?ші ?рісінде істелген ж?мис жолды? формасына ж?не ?зынды?ина байланысты емес, тек жолды? з??и н?ктесіні? бастап?и н?ктесіне ?ара?анда ?аншама биік жать?анди?ина байланысты. Денені? потенциалды? энергиясы жер бетінен жо?ари болса про?. ал т?мен болса (шахтаны? т?бінде) теріс болады. Кинетикалы? енергія ?р уа?ытта про? болады.

Потенциялды? энергияны? абсолют м?ні ?лшенбейді, біра? ?руа?ытта на?ти?ра?ти м?нині дейінгі д?лдікпен ба?аланатынын т?сіну ?ті ма?ызды. Мысал ?шін серіппені? потенциялы? энергиясын табайы?. Гук?и бойынша серпімділік до?ші деформація?а пропорционал. Ньютонны? ?шінші за?и бойынша деформациялаушы до?ш серпімділік до?шіне модулі жа?ынан ті?, ба?ыты жа?ынан ?арама-?арси, я?ні

Элементар деформациялан?анда?шті? істейтін элементар ж?миси. ал толы? ж?мис серппені? потенциялды? энергиясыны? ?суіне ж?мсалады:

Т?йы? механикалы? ж?йеде кинетикалы? ж?не потенциялды? энергияларды? ?осындысы т?ра?ти шама болып ?алады М?ндай ж?йелер консервативті деп аталады.

Енді материалды? н?ктелер жиынынан т?ратын про?ашалан?ан ж?йені ?арастырайы?,олар?а сирт?и ж?не консервативті ішкі до?штер ?сер ететін. Материалды? н?ктелер ж?йесіні? массалары. жылдамды?тари деп, ал оси материалды? н?ктелерді? ?р?айсысына ?сер ететін консервативті ішкі до?штер, ж?йеге ?сер ететін сирт?s?штер деп алайы?. Енді Ньютонны? екінші за?ина?єні отырып, ?оз?алыс ті?деуін жазамыз:

Оси?штерді? ?серінен ж?йедегі н?ктелер уа?ыт аралы?ында элементар ара ?ашы?ти??а орын ауыстырсын. Ті?дікті? екі жа?ин та оси?бейтіп, ?рі ескерсек, онда:

Енді б?л теідеулерді ?осатын болса?:

б?дан бірінші ?осыл?ыш ж?йені? кинетикалы? энергиясыны? ?сімшесін береді:

ал екінші ?осыл?ыш барлы? до?штерді? ж?йедегі денелерді элементар орын ауыстыру ?шін істелген ж?миси, я?ні теріс “-“ та?бали потенциялы? энергияны? ?сімшесіне ті?:

б?дан ж?йені? толы? энергиясы:

Сонымен, тек консервативті до?штер ?сер еткенде ?ана т?йы? ж?йені? толы? энергиясы т?ра?ти болады, я?ні уа?ыт ?туімен ?згермейді. Б?л т?жырымдал?ан ?а?іда механикалы? энергияны? са?талу?и деп аталады ж?не механикалы? негізгі за?дарыны? ма?ызы салдарыны? бірі болып табылады.

Энергияны? са?талу?и кез-келген инерциялды сану? ж?йесінде орындалады ж?не ол ке?істікті? симметриялы? ?асиетімен ти?ыз байланысты. Ж?йеде ?сер етуші до?штер консервативті до?штер болса ?ана про?ашалан?ан ж?йе ?шін механикалы? энергияны? са?талу?и орындалады. Ал диссипативті до?штер ?сер етсе, онда кинетикалы? ж?не потенциялы? энергияларыны? ?осындысы т?ра?ти болмайды, б?л кезде енергія бір т?рден екінші т?рге ауысады, біра? они? жалпы м?лшері ?згермейді.

Энергияны? са?талу?ин ке?i річок т?сіну мынаны до?рсетеді: енергія жо?алып кетпейді ж?не жо?тан пайда болмайды, ол тек бір т?рден екінші т?рге ауысады ж?не де энергияны? бір т?рі ?анша?а кемісе, екінші т?рі сонша?а артады. Бас?аша айт?анда, матерія ж?не ?оз?алыс бірт?тас байланыста болады. Материясыз ?оз?алыс, ?оз?алыссыз матерія болмайды. ?оз?алыс – материяны? ?світ?ру формасы.

завантаження.

Шановний користувач! Матеріал може містити застарілі дані, помилки (застарілу економічну статистику, що втратила чинність закону, нормативні акти тощо). Тому перед здачею рекомендуємо самостійно перевірити зміст робіт.

Бажаємо успіхів!

Короткий опис статті: енергія Все для навчання в Казахстані і Підготовка до ЕНТ. А так само Реферати, курсові казахською | Книги, Вивчення різних мов. реферати, казахські реферати, реферати на казахському, скачати реферати, тегін реферат, ?аза?ша реферат, реферат, курсты? ж?мис, скачати курсову роботу, вивчення мов, англійська онлайн, перекладачі з казахського на російську, кітаптар, книги на казахському, біологія, тегін ж?мыстар, диплом ж?мыстары, ент, ент 2012, онлайн тесттер, ент дайынды?, ент шпоргалки, Єдине національне тестування, конкурс ент, шпори ент, ент в казахтане, відповіді на ент 2012, прохідні бали ент, гранти в казахстані, освітні гранти, конкурс на грант, отримати грант, пвк з відповідями, освіта, навчання в казахстані,дипломдар,навчання,курсові роботи на казахському,ши?армалар,безкоштовно,тегін ?аза?ша рефераттар

Джерело: Ж?мис ж?не енергія — Фізика, Астрономія — Реферати на казахському — Реферати — Temakosan.net — Інформаційний портал Казахстану

Також ви можете прочитати